Як почуваються російські ЗМІ після 3-х років блокування?


377
Як почуваються російські ЗМІ після 3-х років блокування?

21 травня 2021 року Президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО щодо продовження санкцій, зокрема проти російських каналів, IT-компаній та пропагандистських ЗМІ. У рамках боротьби з пропагандою користувачам з України обмежили доступ по цілого пулу пов’язаних з ворожою пропагандою сайтів.

Ми провели комплексний аналіз двох десятків найбільших російських інтернет-ЗМІ, заблокованих в Україні, і з’ясували, чи українці продовжують відвідувати пропагандистські ресурси всупереч блокуванню і які шанси потрапити на такий сайт випадково.

Ми все ще ходимо на сайти пропагандистів

На жаль, у жодного з проаналізованих нами російських ЗМІ кількість відвідувань з України не скоротилась до нуля, як нам би того дуже хотілось. Приголомшливо, але мова і досі йде не про одиниці і навіть не про десятки, а про сотні тисяч, а подекуди навіть мільйони.

Так, за даними SimilarWeb, у п’ятірки найбільш відвідуваних, проаналізованих нами пропагандистських ЗМІ, трафік з України перевищує мільйон користувачів на місяць:

Також чимало відвідувачів з України у сайтів svpressa.ru (534 тис), НТВ (474 тис.), ізвестія (473 тис). Тобто навіть не у топових пропагандистських російських ЗМІ залишається чимала аудиторія українців.

З усіх проаналізованих сайтів найменше українських відвідувачів у Завтра.ру — усього 17 тисяч відвідувань на місяць, а в одіозного НТВ+ — менш як 30 тисяч. Попри такі досить великі цифри, для усіх цих ЗМІ відвідувачі з України становлять лише 1-3% аудиторії. Винятком є ukraina.ru, де українці складають аж 13%.

Скільки українців відвідує заблоковані російські ЗМІ

Важливо! SimilarWeb агрегує дані з різних джерел, які можуть по-різному визначати географію аудиторії. Зокрема, деякі джерела даних не враховують перегляди українцями заблокованих сайтів з-під VPN. А деякі, навпаки — зараховують усі відвідування з ТОТ, включно з Кримом, де, очевидно, блокування не діють, а пропагандистські ресурси, на жаль, досить популярні.

Саме тому на основі даних SimilarWeb ми не можемо впевнено говорити про справжній розмір української аудиторії пропагандистських сайтів, але можемо зробити висновок, що вона все ще є в достатньому об'ємі, щоб бути помітною у загальній статистиці.

Невже російські ЗМІ і досі популярні в Україні?

Щоб відповісти на це питання ми вирішили проаналізувати статистику пошуку за брендовими запитами у Google. Брали до уваги ті випадки, коли українці вводили у пошук безпосередньо назву чи домен пропагандистського сайту (а отже мали на меті потрапити саме на нього), і порівняли ці дані з аналогічними за лютий 2021 року. Цей раз статистика нас порадувала.

Так, за даними сервісу Ahrefs кількість брендових пошуків суттєво скоротилась у лютому 2024 порівняно з аналогічним періодом 2021 року:

Тобто серед топових російських ЗМІ бачимо падіння щонайменше вдвічі. Але в багатьох випадках різниця навіть більш значуща. Свого роду «анти рекордсменом» став сайт vedomosti.ru. До блокування його шукали 1550 разів впродовж місяця, а після — всього двічі.

Як часто українці шукають заблоковані сайти

Загальну тенденцію підтверджують і дані Google Trends. Ми спостерігаємо падіння популярності російських ЗМІ серед українців в середньому у 2-3 рази й більше. Відносно високі показники популярності все ще мають Вести, ТВЦ, smi2.ru та деякі інші, але і вони в рази нижчі, ніж були до блокування:

Серед сайтів, які втратили найбільше балів в Google Trends також vedomosti.ru — з 84 до блокування лишилось тільки 10, та ukraina.ru — з 71 показник скоротився до 19.

Популярність російських ЗМІ серед українців

Важливо! Ми не можемо стверджувати, що Ahrefs та Google Trends точно визначають географію користувачів. Тому похибки, як і у випадку з SimilarWeb, цілком ймовірні.

Як Google став лазівкою для пропаганди

Якщо не на пряму, тоді як? — запитали ми себе порівнявши доволі високі показники відвідуваності по SimilarWeb із явно низхідним трендом популярності по Ahrefs та Google Trends. Почали аналізувати пошукові запити, за якими українці імовірно знаходять заборонені ресурси і зробили досить несподіваний для себе висновок. Але давайте по порядку.

Специфіка пошукової системи Google полягає у тому, що алгоритм не робить чіткого розмежування між контентом, створеним спорідненими мовами для користувачів сусідніх країн. Приміром, ви часто можете побачити нідерландський чи французький сайт у бельгійському пошуку, рівно як і російський — в українському. І навіть той факт, що певний вебсайт знаходиться в переліку заблокованих в Україні, не виключає його з результатів пошукової видачі для українців.

Наведемо декілька прикладів для кращого розуміння.

Використаємо пошуковий запит «борщ рецепт». І одразу ж у ТОП-5 отримуємо російський сайт Russianfood. А ще через одну позицію — сайт Lifehacker. Вони не знаходяться під санкціями, але це — російські ресурси.

ТОП-5 у пошуковому запиті «борщ рецепт»

Тепер спробуємо щось «політичне» — запит «Джо Байден». В ТОП-10 результатів видачі бачимо пропагандистський ресурс lenta.ru. На момент написання статті, lenta знаходиться на четвертому місці в результатах видачі Google.

ТОП-10 у пошуковому запиті «Джо Байден»

Зауважимо, що всі запити робимо з облікового запису Google, зареєстрованого в Україні, в україномовній версії пошуковика, без VPN та з відкритим доступом до даних про розташування. Тобто пошукова система чітко знає, що людина знаходиться в Україні, користується україномовною версією браузера та пошукової системи, але все одно пропонує російські сайти.

Ускладнює ситуацію і той факт, що чимало українців продовжують шукати інформацію в Google російською мовою. За даними Serpstat, до початку повномасштабної війни понад 75% українців «гуглили» саме російською. Після 24 лютого 2024 року кількість російськомовних запитів зменшилася в середньому на 10%. Але досі залишається величезний пласт українців, які шукають інформацію переважно мовою ворога. А Google, відповідно, надає їм «релевантні» результати видачі.

Наявність заблокованих та й загалом російських сайтів у пошуку — це справді проблема. І перехід на пошук українською чи на україномовну версію сайту Google цю проблему повністю не вирішує з декількох причин. По-перше, багато слів українською та російською пишуться однаково або дуже схоже. Той самий «борщ», «Байден», «курс валют» тощо. По-друге, Google в принципі не дуже добре розрізняє українську та російську мови. Тому навіть даючи чіткі україномовні запити, користувач не може бути на 100% впевнений, що не отримає у результатах видачі російських пропагандистських сайтів.

Ймовірно, в майбутньому ситуація все ж поліпшиться й пошукові системи почнуть краще виокремлювати український контент. Однак поки що проблема залишається актуальною.

Але які шанси?

Дійсно, які шанси випадково потрапити з пошуку на пропагандистські ресурси у пересічного користувача? Давайте рахувати. Для цього використовуємо статистику сервісу Ahrefs. Дивимость на кількість ключових запитів, за якими ресурси можна знайти в пошуку з України і розрахункову кількість відвідувань (середня кількість пошуків по конкретному запиту помножена на коефіцієнт позиції, на якій сайт показано за цим запитом у пошуку) — далі РКВ. Як і у попередніх випадках дивимось на показники в динаміці.

Розрахункова кількість переходів на заблоковані сайти з пошуку Google

Для п’ятірки найбільш популярних ресурсів ці дані наразі такі

Наразі найбільший ризик отримати у результатах видачі Google посилання на наступні сайти: lenta.ru, РБК, ria.ru, Газета.ру та Первый канал. Вони все ще отримують великі обсяги пошукового трафіку з України. Наприклад, РБК — понад 267 тис. відвідувань в місяць, а lenta.ru — понад 386 тис. відвідувань.

Кількість пошукових запитів, за якими можна побачити заблоковані сайти в Україні

Так, у порівнянні з загальною кількістю користувачів з України, про яку йшла мова на початку, ймовірна кількість українців, які приходять на заблоковані сайти з Google відчутно менша, проте цифри все ще доволі суттєві.

Тішить, що попри все ще досить високі шанси побачити заборонений пропагандистський сайт у пошуку, цифри однозначно вказують, що шанси ці поступово зменшуються. Для більшості проаналізованих сайтів за роки блокування РКВ скоротилась у 2-4 рази. Для одіозного НТВ імовірна кількість відвідувачів з України взагалі скоротилась більш як у 20 разів (з 97 010 до 4 690), а для ТНТ — у 377 разів! (з 60 350 до 160).

Важливо! Наведені дані — розрахункові і не означають, що саме така кількість українців дійсно відвідали пропагандистські сайти. Ці цифри більше про імовірність. Якщо провайдери добросовісно виконують постанови про блокування, то користувачі, клікнувши на заблокований ресурс, мають побачити відповідну помилку й повернутися до пошуку. Втім, наведена раніше статистика підтверджує, що так відбувається не у 100% випадків.

То що у підсумку: рятує нас блокування від пропаганди чи ні?

Переважна більшість методів блокування сайтів в Україні не мають стовідсоткової ефективності. Це підтверджують дані опитування інтернет-провайдерів. За бажання “просунутий” користувач може легко обійти заборону за допомогою VPN. Але, погодьтесь, що для цього треба хотіти потрапити саме на заблокований сайт. Тобто, які мінімум знати про його існування і у тій чи іншій мірі, підтримувати його ідеї. Або ж бути журналістом-розслідувачем чи осінтером, який змушений переглядати те все у робочих цілях.

З іншого боку, навіть найпростіші методи блокування убезпечують користувачів від ненавмисного відвідування пропагандистських сайтів, які вони зустрічають в Google, Bing, DuckDuckGo чи інших пошукових системах. Це особливо важливо для людей старшого покоління та користувачів з відносно невисоким рівнем комп’ютерної та інтернет-грамотності, яких насправді досить багато. Тому так, блокування сайтів — це безумовно правильне рішення, навіть якщо воно не ефективне на всі 100%.

Вже зараз ми спостерігаємо доволі суттєве зниження відвідувань українцями заблокованих ресурсів — в рази, а часом в десятки разів. Так само зменшується кількість запитів, пов’язаних з назвами заблокованих сайтів. Щиро сподіваємось, що тенденція збережеться і українці все рідше потраплятимуть у пастки ворожої пропаганди.