Як почуваються російські ЗМІ після 3-х років блокування?

Іван Шаргородський

01 бер 2024  р.

377

Ми все ще ходимо на сайти пропагандистів

На жаль, у жодного з проаналізованих нами російських ЗМІ кількість відвідувань з України не скоротилась до нуля, як нам би того дуже хотілось. Приголомшливо, але мова і досі йде не про одиниці і навіть не про десятки, а про сотні тисяч, а подекуди навіть мільйони.

Так, за даними SimilarWeb, у п’ятірки найбільш відвідуваних, проаналізованих нами пропагандистських ЗМІ, трафік з України перевищує мільйон користувачів на місяць:

• ria.ru — трохи менше 2 млн;
• lenta.ru — близько 1,3 млн;
• РБК — менше 1,24 млн;
• smi2.ru — понад 1 млн.
• MK.RU — трохи більше 1 млн.

Також чимало відвідувачів з України у сайтів svpressa.ru (534 тис), НТВ (474 тис.), ізвестія (473 тис). Тобто навіть не у топових пропагандистських російських ЗМІ залишається чимала аудиторія українців.

З усіх проаналізованих сайтів найменше українських відвідувачів у Завтра.ру — усього 17 тисяч відвідувань на місяць, а в одіозного НТВ+ — менш як 30 тисяч. Попри такі досить великі цифри, для усіх цих ЗМІ відвідувачі з України становлять лише 1-3% аудиторії. Винятком є ukraina.ru, де українці складають аж 13%.

Важливо! SimilarWeb агрегує дані з різних джерел, які можуть по-різному визначати географію аудиторії. Зокрема, деякі джерела даних не враховують перегляди українцями заблокованих сайтів з-під VPN. А деякі, навпаки — зараховують усі відвідування з ТОТ, включно з Кримом, де, очевидно, блокування не діють, а пропагандистські ресурси, на жаль, досить популярні.

Саме тому на основі даних SimilarWeb ми не можемо впевнено говорити про справжній розмір української аудиторії пропагандистських сайтів, але можемо зробити висновок, що вона все ще є в достатньому об'ємі, щоб бути помітною у загальній статистиці.

Невже російські ЗМІ і досі популярні в Україні?

Щоб відповісти на це питання ми вирішили проаналізувати статистику пошуку за брендовими запитами у Google. Брали до уваги ті випадки, коли українці вводили у пошук безпосередньо назву чи домен пропагандистського сайту (а отже мали на меті потрапити саме на нього), і порівняли ці дані з аналогічними за лютий 2021 року. Цей раз статистика нас порадувала.

Так, за даними сервісу Ahrefs кількість брендових пошуків суттєво скоротилась у лютому 2024 порівняно з аналогічним періодом 2021 року:

• lenta.ru: було — 240 тис. запитів, стало — трохи більш як 119 тис.
• НТВ: було — понад 93 тис. запитів, стало — 12,8 тис.
• Перший канал: було — понад 45,6 тис. запитів, стало — 21,9 тис.
• smi2.ru: було — трохи більше 40 тис. запитів, стало — 20 тис.
• ТНТ: було — майже 23 тис. запитів, стало — близько 5 тис.

Тобто серед топових російських ЗМІ бачимо падіння щонайменше вдвічі. Але в багатьох випадках різниця навіть більш значуща. Свого роду «анти рекордсменом» став сайт vedomosti.ru. До блокування його шукали 1550 разів впродовж місяця, а після — всього двічі.

Загальну тенденцію підтверджують і дані Google Trends. Ми спостерігаємо падіння популярності російських ЗМІ серед українців в середньому у 2-3 рази й більше. Відносно високі показники популярності все ще мають Вести, ТВЦ, smi2.ru та деякі інші, але і вони в рази нижчі, ніж були до блокування:

• ТВЦ — 50 балів зі 100 можливих (до блокування — 76);
• vesti.ru — 46 балів (до блокування — 68);
• ria.ru — 26 балів (до блокування — 60);
• inosmi.ru — 22 бали (до блокування — 32);
• ТНТ — 21 бал (до блокування — 65).

Серед сайтів, які втратили найбільше балів в Google Trends також vedomosti.ru — з 84 до блокування лишилось тільки 10, та ukraina.ru — з 71 показник скоротився до 19.

Важливо! Ми не можемо стверджувати, що Ahrefs та Google Trends точно визначають географію користувачів. Тому похибки, як і у випадку з SimilarWeb, цілком ймовірні.

Як Google став лазівкою для пропаганди

Якщо не на пряму, тоді як? — запитали ми себе порівнявши доволі високі показники відвідуваності по SimilarWeb із явно низхідним трендом популярності по Ahrefs та Google Trends. Почали аналізувати пошукові запити, за якими українці імовірно знаходять заборонені ресурси і зробили досить несподіваний для себе висновок. Але давайте по порядку.

Специфіка пошукової системи Google полягає у тому, що алгоритм не робить чіткого розмежування між контентом, створеним спорідненими мовами для користувачів сусідніх країн. Приміром, ви часто можете побачити нідерландський чи французький сайт у бельгійському пошуку, рівно як і російський — в українському. І навіть той факт, що певний вебсайт знаходиться в переліку заблокованих в Україні, не виключає його з результатів пошукової видачі для українців.

Наведемо декілька прикладів для кращого розуміння.

Використаємо пошуковий запит «борщ рецепт». І одразу ж у ТОП-5 отримуємо російський сайт Russianfood. А ще через одну позицію — сайт Lifehacker. Вони не знаходяться під санкціями, але це — російські ресурси.

Тепер спробуємо щось «політичне» — запит «Джо Байден». В ТОП-10 результатів видачі бачимо пропагандистський ресурс lenta.ru. На момент написання статті, lenta знаходиться на четвертому місці в результатах видачі Google.

Зауважимо, що всі запити робимо з облікового запису Google, зареєстрованого в Україні, в україномовній версії пошуковика, без VPN та з відкритим доступом до даних про розташування. Тобто пошукова система чітко знає, що людина знаходиться в Україні, користується україномовною версією браузера та пошукової системи, але все одно пропонує російські сайти.

Ускладнює ситуацію і той факт, що чимало українців продовжують шукати інформацію в Google російською мовою. За даними Serpstat, до початку повномасштабної війни понад 75% українців «гуглили» саме російською. Після 24 лютого 2024 року кількість російськомовних запитів зменшилася в середньому на 10%. Але досі залишається величезний пласт українців, які шукають інформацію переважно мовою ворога. А Google, відповідно, надає їм «релевантні» результати видачі.

Наявність заблокованих та й загалом російських сайтів у пошуку — це справді проблема. І перехід на пошук українською чи на україномовну версію сайту Google цю проблему повністю не вирішує з декількох причин. По-перше, багато слів українською та російською пишуться однаково або дуже схоже. Той самий «борщ», «Байден», «курс валют» тощо. По-друге, Google в принципі не дуже добре розрізняє українську та російську мови. Тому навіть даючи чіткі україномовні запити, користувач не може бути на 100% впевнений, що не отримає у результатах видачі російських пропагандистських сайтів.

Ймовірно, в майбутньому ситуація все ж поліпшиться й пошукові системи почнуть краще виокремлювати український контент. Однак поки що проблема залишається актуальною.

Але які шанси?

Дійсно, які шанси випадково потрапити з пошуку на пропагандистські ресурси у пересічного користувача? Давайте рахувати. Для цього використовуємо статистику сервісу Ahrefs. Дивимость на кількість ключових запитів, за якими ресурси можна знайти в пошуку з України і розрахункову кількість відвідувань (середня кількість пошуків по конкретному запиту помножена на коефіцієнт позиції, на якій сайт показано за цим запитом у пошуку) — далі РКВ. Як і у попередніх випадках дивимось на показники в динаміці.

Для п’ятірки найбільш популярних ресурсів ці дані наразі такі

• РБК: 234 256 пошукових запитів, що сумарно може дати РКВ 267 210 переглядів з України на місяць. Для порівняння, до блокування сайт можна було побачити у пошуку за 452 821 запитом, що давало можливість отримувати 700 710 переглядів на місяць.
• ria.ru: 207 587 пошукових запитів і РКВ 159 840 переглядів/місяць станом на лютий 2024, у порівнянні з 393 737 запитів і 552 800 імовірних переглядів на місяць у 2021 році.
• Газета.ру: 172 694 пошукових запитів та РКВ 131 200 переглядів на місяць. Це практично втричі менше, ніж у 2021 році, коли кількість запитів складала 373 236, а можлива кількість переглядів досягала 444 020 і більше.
• lenta.ru: 231 377 пошукових запитів, що просто зараз може дати сайту понад 386 780 переглядів від українських користувачів. Та це значно менше, ніж у 2021 році, — 356 686 запитів та РКВ 901 390 відповідно.
• ТАСС: 110 807 пошукових запитів та РКВ 39 500 переглядів з України. У 2021 році кількість запитів, що потенційно могли привести користувачів на сайт, була значно більшою — 270 715. А кількість переглядів складала 63 600 чи більше.

Наразі найбільший ризик отримати у результатах видачі Google посилання на наступні сайти: lenta.ru, РБК, ria.ru, Газета.ру та Первый канал. Вони все ще отримують великі обсяги пошукового трафіку з України. Наприклад, РБК — понад 267 тис. відвідувань в місяць, а lenta.ru — понад 386 тис. відвідувань.

Так, у порівнянні з загальною кількістю користувачів з України, про яку йшла мова на початку, ймовірна кількість українців, які приходять на заблоковані сайти з Google відчутно менша, проте цифри все ще доволі суттєві.

Тішить, що попри все ще досить високі шанси побачити заборонений пропагандистський сайт у пошуку, цифри однозначно вказують, що шанси ці поступово зменшуються. Для більшості проаналізованих сайтів за роки блокування РКВ скоротилась у 2-4 рази. Для одіозного НТВ імовірна кількість відвідувачів з України взагалі скоротилась більш як у 20 разів (з 97 010 до 4 690), а для ТНТ — у 377 разів! (з 60 350 до 160).

Важливо! Наведені дані — розрахункові і не означають, що саме така кількість українців дійсно відвідали пропагандистські сайти. Ці цифри більше про імовірність. Якщо провайдери добросовісно виконують постанови про блокування, то користувачі, клікнувши на заблокований ресурс, мають побачити відповідну помилку й повернутися до пошуку. Втім, наведена раніше статистика підтверджує, що так відбувається не у 100% випадків.

То що у підсумку: рятує нас блокування від пропаганди чи ні?

Переважна більшість методів блокування сайтів в Україні не мають стовідсоткової ефективності. Це підтверджують дані опитування інтернет-провайдерів. За бажання “просунутий” користувач може легко обійти заборону за допомогою VPN. Але, погодьтесь, що для цього треба хотіти потрапити саме на заблокований сайт. Тобто, які мінімум знати про його існування і у тій чи іншій мірі, підтримувати його ідеї. Або ж бути журналістом-розслідувачем чи осінтером, який змушений переглядати те все у робочих цілях.

З іншого боку, навіть найпростіші методи блокування убезпечують користувачів від ненавмисного відвідування пропагандистських сайтів, які вони зустрічають в Google, Bing, DuckDuckGo чи інших пошукових системах. Це особливо важливо для людей старшого покоління та користувачів з відносно невисоким рівнем комп’ютерної та інтернет-грамотності, яких насправді досить багато. Тому так, блокування сайтів — це безумовно правильне рішення, навіть якщо воно не ефективне на всі 100%.

Вже зараз ми спостерігаємо доволі суттєве зниження відвідувань українцями заблокованих ресурсів — в рази, а часом в десятки разів. Так само зменшується кількість запитів, пов’язаних з назвами заблокованих сайтів. Щиро сподіваємось, що тенденція збережеться і українці все рідше потраплятимуть у пастки ворожої пропаганди.